Як вибрати керамічну плитку

Керамічна плитка як облицювальний матеріал має ряд переваг: стійка до вологи, хімічних речовин, високої температури, сухого стирання, займання, екологічна, легко миється. Є найбільш універсальним оздоблювальним матеріалом завдяки своїм якостям в поєднанні з величезним асортиментом кольору і малюнка.

Призначення

Настінна плитка – пропонується широка кольорова гама, як однотонна, так і з малюнком. Поверхня плитки буває глянсовою, матовою, полірованою і рельєфною.

Плитка для підлоги – крім звичайних якостей плитка для підлоги повинна володіти високою стійкістю до механічного впливу, наприклад, витримувати удари від падаючих предметів.

Універсальна плитка – може служити як для облицювання стін, так і для укладання підлоги. Вона поєднує в собі позитивні характеристики настінної і плитки для підлоги, проте колірна гамма її невелика, а ціна вище.

Застосування

Ванна кімната – для неї керамічна плитка є найкращим рішенням, враховуючи підвищену вологість цього приміщення. Рекомендується вибирати плитку з максимальною вологостійкістю. Класична кольорова гамма ванної кімнати – білий, блакитний, синій або їх поєднання, що викликають асоціації з морем. Однак сьогодні дизайнери вдало використовують більш сміливі кольори: червоний, помаранчевий, і навіть чорний.

Порада: бажано вибирати антиковзну плитку для підлоги у ванній, так як вони часто можуть бути вологими.

Кухня – крім підвищеної вологості повітря присутні жиру та олії, що контактують з облицювальною поверхнею. Тому оптимальним варіантом буде плитка з підвищеною хімічною стійкістю (хімічні миючі засоби) і щільною структурою. Колірна гамма для кухні – світлі тони, що візуально збільшують приміщення.

Передпокій – як правило, йдеться про плитку для підлоги. Оскільки в цьому приміщенні найбільш інтенсивний рух, то головні вимоги до плитки – висока стійкість до стирання і механічних впливів, легкість очищення і хімічна стійкість (побутова хімія). Добре підійде керамограніт.

• Плитка Грес
• Плитка цоколь
• Плитка фриз
• Плитка декор
• Плитка панно

Вид

Плитка облицювальна – застосовується для зовнішніх і внутрішніх робіт. Плитка буває слабкопориста (стійка до ударів і падінь, до морозу) і високопориста (стійка до вологи, але менш міцна).

Мозаїка – використовується для створення візерунка. Використовується як для зовнішніх, так і для внутрішніх робіт. Мозаїка буває поодинокою – складається з окремих елементів, які укладаються на поверхню; складальною – поодинокі елементи приклеюються на спеціальну паперову основу або сітку.

Цоколь – застосовується в зовнішніх роботах для облицювання фундаменту. Цокольна плитка надає будівлі масивний і значний вигляд.

Щабель – застосовується для облицювання сходових маршів. Плитка повинна бути з рельєфними смужками або насічками, щоб не було слизько.

Підвіконня – для облицювання підвіконь. Відрізняється від інших видів плитки розмірами і формою.

Тип

Майоліка і коттофорте – ефектна на вигляд, легка і стійка до хімічних впливів. В той же час така плитка характеризується високим поглинанням води (до 10%) і низькою міцністю. Виготовляється на основі глини, карбонату, піску і оксидів заліза шляхом двократного випалення.

Майоліка і коттофорте хороша для облицювання ванних, душових та інших приміщень з підвищеною вологістю і частим застосуванням засобів побутової хімії. Розміри: 15х25 см, 20х20 см, 20х30 см.

Монокоттура – емальована плитка, міцна і стійка до впливу хімічних речовин. Ступінь поглинання води такої плитки варіюється в межах 0-15%. Основа монокоттури – суміш різних глин з додаванням невеликої кількості оксиду заліза. Плитка виробляється методом формування і піддається одинарному випалу.

Монокоттура підійде для зовнішнього і внутрішнього оформлення горизонтальних і вертикальних поверхонь. Розміри: 10х20 см, 20х20 см, 40х40 см.

• Клінкер – глазурований і неглазурований різновид попереднього варіанту. Клінкер міцний, стійкий до зовнішніх впливів (агресивна хімія, низькі температури), простий у догляді і не поглинає воду. Склад: шамотна глина, оксиди, флюси. Виготовляється способом екструзії. Така плитка використовується для зовнішніх робіт. Розміри: 12х24 см, 20х20 см, 30х30 см.

Котто – неглазурована плитка, застосовується для обробки підлоги всередині приміщень і надає інтер'єру старовинний вигляд. Як і попередній варіант, котто виготовляється методом екструзії. Така плитка часто зустрічається в храмах і музеях. Розміри: 20х40 см, 40х60 см, 25х25 см, 30х30 см.

Терралья і терралья на білій основі – глазурована плитка, яка використовується для облицювання горизонтальних поверхонь всередині приміщень. Основа – дорогі і високоякісні піски, флюси, глини. Подібна плитка виготовляється способом пресування і піддається подвійному випалу. Розмір – 15х15 см.

Керамограніт (грес порчеланто) – високоміцний, стійкий до стирання, вологи і низьких температур, в місцях подряпин і відколів колір не змінюється. Це відмінний варіант для опорядження підлог всередині та зовні приміщень.

Керамограніт складається з каолінових глин, слюди і кварцу, виготовляється методом пресування. За своїми властивостями близький до граніту, проте більш різноманітний за колірною гамою. Розміри: 20х20 см, 30х30 см, 40х40 см.

Керамограніт на червоній основі (грес червоний) – має всі переваги попередньої плитки, але на відміну від нього чутливий до різких перепадів температури. Розмір – 7.5х15 см. Керамограніт, як правило, не глазурують.

Малюнок

Вкладень – найпростіший декоративний елемент: окрема плитка, яка відрізняється від фону. Тому з вкладнів можна створювати послідовний візерунок або укладати хаотично. Вкладень буває пласким (тільки для стін) і рельєфним (для стін і для підлоги). Асортимент малюнків величезний, але досить простий: найчастіше це орнаменти, нескладні малюнки.

Декор – більш складний і сюжетний малюнок на одній плитці. Найчастіше виготовляється на замовлення.

Панно – малюнок, що складається з двох і більше плиток. Сьогодні особливо популярна фото-плитка: дозволяє створити унікальний дизайн з будь-якого малюнку покупця. Головна відмінність від вкладня – це завершеність малюнка.

Кут – плитка з кутовим малюнком для облицювання стін і підлоги. Надає малюнку завершений зовнішній вигляд.

Фриз (бордюр) – горизонтальна керамічна смужка з малюнком, що повторюється. Найчастіше використовується для обробки стиків. Дозволяє виділити в приміщенні певні зони і відділи, створюючи цікавий простір.

Поверхня

Глянсова – ефектна на вигляд, візуально розширює приміщення. Доглядати за нею необхідно ретельніше, так як на поверхні залишаються розводи і каламутні плями.

Матова – не настільки красива, проте більш практична. Оптимальний варіант для підлоги: легко миється, не ковзає, після миття не залишається потьоків.

Полірована – добре підходить для зовнішніх робіт: оздоблення фасадів та цоколів споруд. Виготовляється на основі матової, шляхом спеціальної механічної обробки, при цьому окрайці залишаються матового (натурального) кольору, а поверхня стає блискучою і гладкою.

Рельєфна – прикрашена рельєфним, виступаючим над поверхнею зображенням. Цікавий і сучасний варіант дизайну.

Технічні характеристики

Стійкість до зношування – вказує на опірність плитки до стирання. Цей параметр особливо важливий для плитки для підлоги, яка піддається інтенсивним механічним впливам.

За зносостійкістю плитка ділиться на 5 класів:

• PEI I (1) – використовується в приміщеннях з неінтенсивним рухом в м'якому взутті (спальні, санвузли);
• PEI II (2) – призначена для приміщень, де пересуваються в домашньому взутті (житлові кімнати, ванні кімнати, спальні);
• PEI III (3) – розрахована на приміщення зі середньоінтенсивним рухом в звичайному взутті, яка не контактує з вуличним дорожнім покриттям (будь-які житлові приміщення, маленькі офіси та готелі);
• PEI IV (4) – застосовується в приміщеннях з високоінтенсивним рухом (готелі, ресторани, магазини, офіси, будь-які житлові кімнати);
• PEI V (5) – використовується для приміщень з рухом будь-якої інтенсивності. Перш за все, така плитка призначена для громадських приміщень (станції метро, аеропорти, вокзали, бари).

Для кухонної підлоги краще всього підійде плитка III класу, для коридорів і передпокою підбираються варіанти III, IV і навіть V класу.

Хімічна стійкість – вказує на опірність плитки до негативного впливу хімічних речовин, що контактують з нею (в тому числі кислот і солей).

За хімічною стійкістю плитка ділиться на 5 класів:

• АА – незмінний первинний зовнішній вигляд;
• А – малозначні зміни;
• B – зміни середнього ступеня;
• C – частково втрачається зовнішній вигляд;
• D – повністю втрачається зовнішній вигляд.

Для санвузла (стіна і підлога) потрібна плитка, стійка до хімічних речовин.

Морозостійкість – вказує на здатність плитки витримувати багаторазові цикли заморожування-відтавання без пошкодження. Цей показник важливий для плитки, що укладається в неопалюваному приміщенні (температура нижче 0 ° С) або на вулиці. Якщо плитка призначена для оформлення опалюваного приміщення, то морозостійкість не має значення.

Водопоглинання – відношення кількості води, що вбирається виробом до повного насичення, до ваги сухої плитки. У глазурованої плитки для підлоги величина водопоглинання допускається не більше 3%, настінна може мати до 10%.

Опір на вигин і межа міцності – вказують на навантаження, які здатна перенести плитка без руйнування. Опір на вигин пов'язано з водопоглинанням: чим менше виріб вбирає вологу, тим він краще чинить опір вигину. На цей параметр слід звернути увагу при виборі плитки для підлоги.

Коефіцієнт тертя – означає ступінь ковзання. Цей параметр важливий для плитки для підлоги.

Існує 4 категорії:

• вище 0.75 – відмінна;
• 0.4-0.74 – задовільна;
• 0.2-0.39 – на межі небезпечної;
• 0-0.19 – небезпечна.

Твердість глазурі – вказує на міцність верхнього шару плитки (стійкість до подряпин або механічного навантаження). Цей параметр вимірюється за шкалою Мооса, що складається з 10 мінералів. Вони ранжовані в порядку зростання твердості: від 1 (тальк) до алмазу (10).

Додатково

Маркування – містить важливу інформацію про характеристики плитки.

Приклади маркування:

• для підлоги – ступня на чорному тлі;
• настінна – долоня на чорному тлі;
• морозостійка – сніжинка;
• одинарний або дворазовий випал – полум'я з відповідною цифрою (1 або 2);
• опірність до стирання – диск циркулярної пилки на чорному тлі;
• коефіцієнт тертя мокрій поверхні – черевик на лінії 45 °;
• товщина – пряма лінія зі стрілками з двох сторін;
• опірність до хімічно активних речовин – колба на чорному тлі.

Важливо: щоб визначити сорт плитки, досить знати, яким кольором маркується плитка – червоний (перший), синій (другий), зелений (третій). В плитці першого сорту неякісної продукції не більше 5%, в плитці другого сорту – 20%, в плитці третього сорту – більше 20%.

Калібр – робочий об'єм (W) плитки, який іноді трохи відрізняється (+/- 0.6 мм) від номінального (N). Виробники вказують код калібру на упаковці поряд з номінальним розміром.

Тон – відтінок кольору плитки, який може відрізнятись від зазначеного кольору. Тон маркується на упаковці літерою або цифрою (кодом).

Важливо: купуючи плитку однієї серії, але різних партій, переконайтесь в однаковості калібру і тону всієї партії. Це дозволить домогтись єдності в оформленні приміщення.

Поради

• Уважно огляньте лицьову сторону плитки: якщо виріб має нерівні краї або різні дефекти (відколи, тріщини, зернистість малюнка) відмовтесь від його придбання.
• Звертайте увагу і на виворітну сторону плитки – не допускається наявність опуклостей і западин, проте обов'язковий рельєфний малюнок для надійного зчеплення з цементом.